Педагогічною радою КЗ «ДНЗ №26 ВМР» Завідувач КЗ «ДНЗ №26 ВМР»
Протокол № 1 від 29.08.2024 року Юлія КОРОЛЕНКО
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад №26
Вінницької міської ради»
(нова редакція)
ЗМІСТ
І. Загальні положення
ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти
ІІІ. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти
ІV. Процедури внутрішньої системи самоцінювання якості освіти та освітньої діяльності
V. Умови якісної організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище)
VІ. Механізми та процеси самооцінювання розвитку здобувачів дошкільної освіти
VІІ. Механізми та процеси самооцінювання професійної діяльності (компетентності) педагогічних працівників
Додатки
Додаток 1.1. Критерії самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Додаток 1.2. Умови та критерії якісної організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище)
Додаток 1.3. Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Додаток 1.4. Орієнтовні рівні самооцінювання щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Додаток 1.5. Методи збору інформації
І. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад № 26 Вінницької міської ради» (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту», стаття 41, Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених Наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 (далі – МР ДСЯО).
1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (Закон України «Про дошкільну освіту», стаття 20).
1.3. Положення поширюється на всіх співробітників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність у відповідності до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.
1.4. Термін дії даного Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.
1.5. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносяться керівником закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.
1.6. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.
1.7. Критерії ефективності ВСЗЯО :
- розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб та набуття нею базових якостей особистості (та життєвого соціального досвіду);
- ефективність професійної діяльності педагогічних працівників;
- безпечність, доступність, комфортність, сприятливість умов для розвитку, виховання, навчання дітей та праці;
- дієвість та якість системи управління закладом дошкільної освіти.
1.8. Компоненти ВСЗЯО:
- стратегія (політика);
- організаційно-функціональна структура;
- процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
- умови якісної організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище);
- механізми оцінювання розвитку компетентності здобувачів освіти;
- механізми оцінювання професійної діяльності (компетентності) педагогічних працівників;
- системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
- забезпечення академічної доброчесності.
1.9. У КЗ «ДНЗ №26 ВМР» використовуються Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх та управлінських процесів ЗДО (далі – ОКІ), визначеними МР-ДСЯО, які є додатком 1.1. до цього Положення. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО.
1.10. Методами збору інформації є: опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.
1.11. Самооцінювання якості освітніх та управлінських процесів відбувається з використанням рівнів: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).
ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти
2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.
2.2. Мета Політики ВСЗЯО: гарантування якості дошкільної освіти здобувачів та формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.
2.3. Завдання Політики ВСЗЯО:
- сприяти оптимальному розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб (відповідність якості освіти вихованців Базовому компоненту дошкільної освіти);
- забезпечувати умови об'єктивного оцінювання професійної діяльності педагогів, їх безперервного професійного зростання та самореалізації;
- актуалізувати питання створення мотивуючого освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; сприяння розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
- розвивати інформаційні системи з метою максимального усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу; знаходити найоптимальніші чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.
2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:
дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу, — дитина;
автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації;
інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.
ІІІ. Організаційно-функціональна структура
3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО — це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.
3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:
- формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;
- готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
- організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
- забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
- організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;
- формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
- ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.
3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):
- розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;
- беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;
- формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні закладу дошкільної освіти.
3.1.3. Педагогічна рада:
- діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
- розглядає, оцінює основні напрями діяльності закладу дошкільної освіти;
- ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професійних компетентностей педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.
ІV. Процедури внутрішньої системи самоцінювання якості освіти
та освітньої діяльності
4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі— Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:
- удосконалення освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентностей здобувачів освіти;
- формування системи методичного супроводу педагогічних працівників, яка сприяє підвищенню їхньої професійної кваліфікації й забезпеченню їх академічної свободи;
- забезпечення й удосконалення необхідних умов для якісної організації освітніх і управлінських процесів, підтримки здобувачів освіти;
- визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти; ефективність кадрової політики; прозорість та інформаційна відкритість діяльності закладу дошкільної освіти (розвиток інформаційних систем); дієвість та конструктивність рішень колегіального органу управління та органів громадського самоврядування.
4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом — розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.
4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.
4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.
4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.
4.6. Робочі групи КЗ «ДНЗ № 26 ВМР» зійснюють внутрішній моніторинг якості освіти:
- 2023-2024 н.р. – напрям Освітнє середовище ЗДО №26;
- 2024-2025 н.р. – напрям Система моніторингу результатів навчання здобувачів освіти ЗДО №26;
- 2025-2026 н.р. – напрям Педагогічна діяльність педагогічних працівників ЗДО № 26;
- 2026-2027 н.р. – напрям Управлінські процеси закладу освіти ЗДО №26;
- 2027-2028 н.р. – Комплексне самооцінювання ВСЗЯО.
4.7. Самооцінювання проводиться у такі етапи:
4.7.1. Підготовка до проведення самооцінювання:
- оформлення документації для проведення самооцінювання (наказ, форми звітів);
- затвердження складу робочої групи з вивчення та оцінювання системи за 4 напрямами, до яких залучаються представники адміністрації закладу, педагогічні працівники, а також за потреби батьки;
- складання плану роботи робочої групи з проведення самооцінювання;
- визначення методів збору інформації.
4.7.2. Діяльність робочої групи з проведення самооцінювання за напрямами, що передбачає збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації.
4.7.3. Узагальнення результатів самооцінювання, визначення рівня якості освітньої діяльності закладу, складання висновку про результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу, заповнення звіту.
4.7.4. Результати самооцінювання фіксуються в таблиці «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 1.3. до Положення).
4.7.5. Узагальнена інформація співставляється з вербальним шаблоном «Орієнтовні рівні самооцінювання закладу дошкільної освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості» (додаток 1.4. до Положення).
4.7.6. Висновок про результати самооцінювання містить підсумкові результати самооцінювання якості освітньої діяльності закладу за окремими напрямами, визначеними у цьому Положенні, із зазначенням:
- досягнень закладу дошкільної освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- встановлених рівнів оцінювання якості освітньої діяльності закладу та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
- визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності закладу і вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
- рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу є: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
- результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти є складовою річного звіту керівника закладу дошкільної освіти.
- результати самооцінювання освітньої діяльності закладу розглядаються на педагогічній раді та оприлюднюються на сайті закладу (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».
4.7.7. Шляхи вдосконалення якості освітньої діяльності закладу визначаються в річному плані роботи закладу на поточний навчальний рік наскрізно/ як план вдосконалення.
4.7.8. Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана з метою:
- прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
- визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;
- аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
- аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).
4.7.9. Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути результатом внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО.
4.7.10. Внутрішній моніторинг проводиться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.
4.7.11. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437.
4.8. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:
- аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;
- звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
- проблемного (стратегічного) аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;
- аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.
4.9. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до ОКІ (МР ДСЯО). Проблемний (стратегічний) аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Стратеії розвитку КЗ «ДНЗ № 26 ВМР» (здійснюється один раз на три роки).
4.10. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи КЗ «ДНЗ № 26 ВМР» на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.
4.11. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.
4.12. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.
4.12.1. Документи:
- Стратегія розвитку КЗ «ДНЗ №26 ВМР» на три роки;
- План роботи КЗ «ДНЗ № 26 ВМР» на навчальний рік та літній період;
- План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
- Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
- Накази керівника.
4.12.2. Матеріали:
- стратегічний (комплексний) аналіз;
- аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
- циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
- методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.
V. Умови якісної організації освітніх і управлінських процесів
у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище)
5.1. Для якісної організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови: матеріально-технічні, навчально-методичні; психолого-педагогічні, медико-соціальні та інклюзивної освіти (див. додаток 1.2)
5.1.1. Матеріально-технічні умови. Відповідність будівлі, приміщень та території вимогам щодо безпечності, доступності, комфортності та оснащеності; дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
5.1.2. Навчально-методичні умови. Створення освітнього простору групових приміщень та інших основних приміщень, яке забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетентності; є безпечним, доступним, комфортним.
5.1.3. Психолого-педагогічні умови. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; в якому спрямована робота з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та організації ефективної співпраці з працівниками з питань підтримки психологічного комфорту у закладі та забезпечення емоційного благополуччя здобувачів дошкільної освіти.
5.1.4. Медико-соціальні умови. Забезпечення ефективного механізму медичного обслуговування здобувачів дошкільної освіти; організації системи роботи з фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти; якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.
5.1.5. Умови інклюзивної освіти. Створення освітнього середовища, в якому реалізуються права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціальна адаптація та підготовка до отримання наступного рівня освіти.
5.2. Критерії комплексного самооцінювання наявності необхідних умов для якісної організації освітнього процесу (далі - Умови) визначаються відповідно до визначених умов.
5.3. З метою системного щорічного самооцінювання Умов формуються циклограми (технологічні картки), в яких визначено критерії відповідно до законодавчих актів з цих питань, та які є робочим документом керівника закладу дошкільної освіти.
5.4. Оперативна інформація про забезпечення Умов висвітлюється на засіданнях адміністративної наради при керівникові.
5.5. Узагальнена інформація про забезпечення Умов обговорюється під час засідань педагогічної ради.
5.6. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання щодо забезпечення Умов:
- Стратегія розвитку закладу дошкільної освіти (комплексний аналіз);
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (щорічний аналіз);
- Акти готовності;
- Протоколи засідань педагогічної ради;
- Накази керівника.
VІ. Механізми та процеси самооцінювання розвитку
здобувачів дошкільної освіти
6.1. Моніторинг індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти дає змогу визначити рівень їх компетентності відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти: рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча.
6.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній (іх) програмі (ах), за якою(ими) організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).
6.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
6.4. Періодичність проведення моніторингу — два рази на рік:
- на початку навчального року (жовтень) — проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;
- у кінці навчального року (квітень — травень) — з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.
Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини.
6.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
6.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці — музичний керівник, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог (за наявності), стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
6.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.
Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.
6.8. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми напрямами; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.
6.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
6.10. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.
VІІ. Механізми та процеси самооцінювання професійної діяльності (компетентності) педагогічних працівників
7.1. Самооцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.
7.2. Самооцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.
7.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є комплексний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
7.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.
7.2.3. Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності за критеріями, визначеними з урахуванням критерій та індикаторів додатку 1.1 до Методичних рекомендацій ДСЯО:
- особливості планування освітнього процесу (форми, види, зміст, ступінь самостійності);
- створення динамічного предметно-просторового розвивального середовища, спрямованого на розвиток компетентностей дітей;
- застосування сучасних технологій та методик в освітньому процесі, спрямованих на оволодіння дітьми компетентностями та наскрізними уміннями;
- створення та використання власних освітніх ресурсів;
- забезпечення умов емоційного благополуччя та комфортного перебування дітей у групі;
- створення соціальних ситуацій розвитку дитини (активізація спілкування дитини з дорослими та однолітками, розвиток мовленнєвих та комунікативних навичок);
- результативність організації освітнього процесу (динаміка розвитку базових якостей дітей);
- забезпечення власного професійного розвитку та підвищення кваліфікації (у тому числі участь у методичній роботі закладу);
- партнерська взаємодія з педагогічними працівниками
- співпраця з батьками та сприяння до зворотнього зв’язку (рівень та форми залучення в освітній процес).
7.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.
7.3. Самооцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.
7.3.1. Самооцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового, оперативного контролю.
7.3.2. Критерії та методи самооцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються у партнерській взаємодії з педагогами закладу з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.
7.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
7.3.4. Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій (розроблених у закладі чи запропонованих у фахових джерелах), за потребою затверджує педагогічна рада.
7.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.
7.4. Результатом самооцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є - визначення динаміки розвитку професійної компетентності педагога, побудова індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.
7.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
- Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
- Протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії;
- Накази керівника.
VІІІ. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти
8.1. Система управління закладом дошкільної освіти складається з функцій (аналізування – інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова; планування – планово-прогностична; організаційна - координувально-виконавська; контрольна – оцінювально-діагностична; регулювальна – регулювально-корекційна), які взаємопов’язані та передбачають основні наскрізні процеси.
8.2. Критеріями якості наскрізних процесів управління є:
- визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти;
- ефективність кадрової політики;
- прозорість та інформаційна відкритість діяльності закладу дошкільної освіти (розвиток інформаційних систем);
- діяльність та конструктивність рішень колегіального органу управління та органів громадського самоврядування.
8.2.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.
8.2.1.1 Сформована Стратегія розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.
Про результати реалізації Стратегії розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Стратегії розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проєкт обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.2.1.2. Сформована тактика діяльності — План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):
- врахування визначених у Програмі розвитку заходів;
- побудованість на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;
- окреслення системи діяльності усіх структур закладу на вирішення річних завдань, процесів його якісного функціонування та розвитку;
- залучення до розроблення працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.
Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.2.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.
8.2.2. Ефективність кадрової політики:
- укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання професійної компетентності, категорійності;
- створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;
- обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
- цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
- координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
- формування та розвиток корпоративної культури, відображення у нормативних документах: Правилах внутрішнього розпорядку, Колективному договорі.
8.2.3. Прозорість та інформаційна відкритість діяльності закладу дошкільної освіти.
8.2.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти (наявність бази даних про вихованців та працівників закладу, використання системи електронного документообігу, застосування технологічних карт для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення відповідно до визначених Положенні критеріїв).
8.2.3.2. Наявність та використання загальнодоступних інформаційних ресурсів (стенди, сайт). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
8.2.3.3. Наявність форм зворотного зв’язку, які вчасно обробляються та враховуються у діяльності
8.2.4. Діяльність та конструктивність рішень колегіального органу управління та органів громадського самоврядування: педагогічна рада, загальні збори (конференція) колективу, виробнича нарада, батьківська рада (далі - Органи)(інші органи батьківського самоврядування, органи самоврядування працівників закладу).
8.2.4.1. Органи діють відповідно до вимог законодавства.
8.2.4.2. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримуються керівництвом.
ІХ. Забезпечення академічної доброчесності
9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:
- посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;
- виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
- надають достовірну інформацію про —
• методики й результати досліджень,
• джерела використаної інформації,
• власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.
9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:
обман — неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу —
академічний плагіат — представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат — представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
фабрикація — вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
фальсифікація — зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;
списування — використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
хабарництво — надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.
9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, яка встановлена Законом України «Про освіту»:
– позбавляються педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
– отримують відмову у присвоєнні педагогічних звань та категорій;
– втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.
Додаток 1.1
Критерії, індикатори самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Напрям оцінювання |
Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти |
Критерії оцінювання |
Індикатори оцінювання |
Методи збору інформації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. Освітнє середовище ЗДО |
1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов виховання, навчання та праці |
1.1.1. Приміщення і територія ЗДО №26 є безпечними та комфортними для навчання, виховання та праці |
1.1.1.1. Облаштування території ЗДО №26 та розташування приміщень є безпечними |
1.1.1.1. Спостереження, опитування |
1.1.1.2. У ЗДО №26 забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму |
1.1.1.2. Спостереження, опитування |
|||
1.1.1.3. У ЗДО №26 забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування груп (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень) |
1.1.1.3. Вивчення документації, спостереження, опитування
|
|||
1.1.1.4. У ЗДО №26 є робочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу |
1.1.1.4. Спостереження, опитування
|
|||
1.1.2. ЗДО №26 забезпечений груповими та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми |
1.1.2.1. У ЗДО №26 є достатні приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу |
1.1.2.1. Спостереження, вивчення документації, опитування |
||
1.1.2.2. Частка групових кімнат, спортивної та актової зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми |
1.1.2.2. Спостереження, вивчення документації, опитування
|
|||
1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх
|
1.1.3.1. У ЗДО №26 проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій |
1.1.3.1. Вивчення документації, опитування
|
||
1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій |
1.1.3.2. Спостереження |
|||
1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях
|
1.1.4.1. У ЗДО №26 проводяться навчання/інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу |
1.1.4.1. Вивчення документації, опитування
|
||
1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу освіти діють у встановленому законодавством порядку |
1.1.4.2. Вивчення документації, опитування
|
|||
1.1.5. У ЗДО №26створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників |
1.1.5.1. Організація харчування у ЗДО №26 сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти |
1.1.5.1. Вивчення документації, спостереження |
||
1.1.5.2. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені умовами харчування |
1.1.5.2. Опитування
|
|||
1.1.6. У ЗДО №26 застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників |
1.1.6.1. У ЗДО №26 налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу |
1.1.7.1. Опитування
|
||
1.1.6.2. ЗДО №26 сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності |
1.1.7.2. Опитування
|
|||
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору |
1.3.1. Приміщення та територія ЗДО №26 облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування |
1.3.1.1. У закладі освіти забезпечується архітектурна доступність території та будівлі |
1.3.1.1. Спостереження |
|
1.3.1.2. У ЗДО №26 приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і територія (доріжки, ігрові та спортивні майданчики тощо) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу |
1.3.1.2. Спостереження, опитування |
|||
1.3.2. У ЗДО №26 будуть застосовуватися методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби) |
1.3.2.1. ЗДО №26 у разі потреби, буде забезпечений асистентом вчителя, практичним психологом, вчителем-дефектологом, іншими фахівцями для реалізації інклюзивного навчання |
1.3.2.1. Вивчення документації |
||
1.3.2.2. У ЗДО №26 забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу |
1.3.2.2. Спостереження |
|||
1.3.2.3. Педагогічні працівники (у разі потреби) застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами |
1.3.2.3. Спостереження |
|||
1.3.2.4. У ЗДО №26 буде налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного супроводу, розроблення індивідуальної програми розвитку тощо) |
1.3.2.4. Вивчення документації |
|||
1.3.3. ЗДО №26 взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами) |
1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальні програми розвитку розроблено за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес |
1.3.3.1. Вивчення документації, опитування |
||
1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами |
1.3.3.2. Вивчення документації, опитування |
|||
1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя |
1.3.4.1. У ЗДО №26 формуються навички здорового способу життя (харчування, гігієна, фізична активність тощо) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти |
1.3.4.1. Спостереження |
||
1.3.4.2. Простір ЗДО №26, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти |
1.3.4.2. Спостереження, опитування |
|||
2. Система моніторингу результатів навчання здобувачів освіти
|
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої моніторингової системи
|
|||
2.1.2. Система оцінювання в ЗДО №26 сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання та виховання дітей |
2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу |
2.1.2.1. Спостереження
|
||
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання |
2.2.1. У ЗДО №26 здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти |
2.2.1.1. У ЗДО №26 систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти |
2.2.1.1. Вивчення документації, опитування |
|
2.2.1.2. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування |
2.2.1.2. Опитування
|
|||
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання |
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання |
2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності |
2.3.1.1. Опитування |
|
2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою |
2.3.1.1. Опитування |
|||
2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2.1. Педагогічні працівники в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2.1. Спостереження, опитування |
||
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти
|
3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти |
3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність |
3.1.1.1. Частка педагогічних працівників, які використовують календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу освіти та аналізують її результативність |
3.1.1.1. Спостереження, опитування |
3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти |
3.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними вміннями |
3.1.2.1. Спостереження
|
||
3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби) |
3.1.3.1. Педагогічні працівники беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх планів (за потреби)
|
3.1.3.1. Спостереження
|
||
3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) |
3.1.4.1. Частка педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки |
3.1.4.1. Опитування |
||
3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку |
3.1.5.1. Вихователі, які використовують інтеграцію змістових напрямків для формування суспільних цінностей |
3.1.5.1. Спостереження
|
||
3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі |
3.1.6.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі |
3.1.6.1. Спостереження |
||
3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників |
3.2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами |
3.2.1.1. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї педагогічної майстерності |
3.2.1.1. Вивчення документації, опитування
|
|
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах
|
3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота), ініціюють та/або реалізують освітні проєкти |
3.2.2.1. Вивчення документації, опитування
|
||
3.2.2.2. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність в сфері дошкільної освіти |
3.2.2.2. Вивчення документації, опитування |
|||
3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками ЗДО |
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства |
3.3.1.1. Частка здобувачів освіти, які вважають, що їх думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі |
3.3.1.1. Опитування |
|
3.3.1.2. Частка педагогічних працівників, які використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу |
3.3.1.2. Спостереження
|
|||
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок |
3.3.2.1. У ЗДО №26 налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах |
3.3.2.1. Вивчення документації, опитування |
||
3.3.3 У ЗДО №26 існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці |
3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, взаємовідвідування занять, наставництво, публікації тощо) |
3.3.3.1. Вивчення документації, опитування |
||
3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності |
3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності |
3.4.1.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності |
3.4.1.1. Спостереження, опитування |
|
3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти |
3.4.2.1. Частка педагогічних працівників, які інформують здобувачів освіти про правила дотримання академічної доброчесності |
3.4.2.1. Спостереження, опитування |
||
4. Управлінські процеси закладу освіти |
4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань |
4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності |
4.1.1.1. Стратегія розвитку ЗДО№26 відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, територія обслуговування, формування контингенту здобувачів освіти, обсяг та джерела фінансування тощо), передбачає заходи з підвищення якості освітньої діяльності |
4.1.1.1. Вивчення документації, опитування |
4.1.2. У ЗДО №26 річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку |
4.1.2.1. Річний план роботи ЗДО №26 реалізує стратегію його розвитку |
4.1.2.1. Вивчення документації, опитування |
||
4.1.2.2. Педагоги та батьки залучаються до розроблення річного плану роботи закладу освіти |
4.1.2.2. Опитування |
|||
4.1.2.3. Керівник та рада закладу аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його |
4.1.2.3. Вивчення документації |
|||
4.1.2.4. Діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямовується на реалізацію річного плану роботи та стратегію розвитку закладу |
4.1.2.4. Вивчення документації, опитування |
|||
4.1.3. У ЗДО №26 здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти |
4.1.3.1. ЗДО №26 розробляє та оприлюднює документ, що визначає стратегію (політику) і процедури забезпечення якості освіти |
4.1.3.1. Вивчення документації, опитування |
||
4.1.3.2. У ЗДО №26 здійснюється періодичне (не рідше одного разу на рік) самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур |
4.1.3.2. Вивчення документації |
|||
4.1.3.3. Учасники освітнього процесу залучаються до самооцінювання якості освітньої діяльності |
4.1.3.3. Вивчення документації, опитування |
|||
4.1.4. Керівництво ЗДО №26 планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання |
4.1.4.1. Керівництво ЗДО №26 вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, здійснює проектну діяльність тощо) |
4.1.4.1. Вивчення документації, опитування |
||
4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм |
4.2.1. Керівництво ЗДО №26 сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру |
4.2.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти і діями керівництва щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними |
4.2.1.1. Опитування |
|
4.2.1.2. У ЗДО №26 забезпечується доступ учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо) |
4.2.1.2. Вивчення документації, опитування |
|||
4.2.1.3. Керівництво ЗДО №26 вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідних заходів реагування |
4.2.1.3. Вивчення документації, опитування |
|||
4.2.2. ЗДО №26 оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах |
4.2.2.1. ЗДО №26 забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти/інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах тощо) |
4.2.2.1. Спостереження, опитування |
||
4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників |
4.3.1. Керівник ЗДО №26 формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми |
4.3.1.1. У ЗДО №26 укомплектовано кадровий склад (наявність/відсутність вакансій) |
4.3.1.1. Вивчення документації, опитування |
|
4.3.1.2. Частка педагогічних працівників ЗДО№26, які працюють за фахом (мають відповідну освіту та/або професійну кваліфікацію) |
4.3.1.2. Вивчення документації |
|||
4.3.2. Керівництво ЗДО№26 мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності |
4.3.2.1. Керівництво ЗДО №26 застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників |
4.3.2.1. Опитування |
||
4.3.3. Керівництво ЗДО №26 сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників |
4.3.3.1. Керівництво ЗДО№26 створює умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації педагогічних працівників |
4.3.3.1. Вивчення документації, опитування |
||
4.3.3.2. Частка педагогічних працівників, які вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові |
4.3.3.2. Опитування |
|||
4.4. Організація освітнього процесу на засадах людино-центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою |
4.4.1. У ЗДО №26 створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу |
4.4.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються |
4.4.1.1. Опитування |
|
4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу |
4.4.2.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень |
4.4.2.1. Опитування |
||
4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування |
4.4.3.1. Керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності ЗДО№26 |
4.4.3.1. Опитування |
||
4.4.4. Керівництво ЗДО№26 сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади |
4.4.4.1. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу освіти та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні проекти, заходи тощо) |
4.4.4.1. Вивчення документації, опитування |
||
4.4.5. Режим роботи ЗДО№26 та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам |
4.4.5.1. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу |
4.4.5.1. Вивчення документації, опитування |
||
4.4.5.2. Розклад навчальних занять забезпечує рівномірний розподіл навчального навантаження з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти |
4.4.5.2. Вивчення документації, опитування |
|||
4.4.5.3. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми |
4.4.5.3. Вивчення документації, опитування |
|||
4.4.6. У ЗДО №26 створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти |
4.4.6.1. Керівництво ЗДО №26 забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, використання форм організації освітнього процесу відповідно до потреб здобувачів освіти |
4.4.6.1. Вивчення документації |
||
4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності |
4.5.1. ЗДО№26 впроваджує політику академічної доброчесності |
4.5.1.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів із формування академічної доброчесності та протидіє фактам її порушення |
4.5.1.1. Вивчення документації, опитування |
|
4.5.1.2. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності |
4.5.1.2. Опитування |
|||
4.5.2. Керівництво ЗДО№26 сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |
4.5.2.1. Керівництво ЗДО забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |
4.5.2.1. Опитування |
Додаток 1.2
Умови та критерії якісної організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище)
5.1.1. Створення належних, безпечних, доступних умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці:
- будівлі, приміщення, споруди, обладнання і територія є безпечними, доступними та комфортними;
- забезпечення необхідним обладнанням для організації освітнього процесу та життєдіяльності дітей відповідно до типу та профілю закладу;
- обізнаність з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
- створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти;
- створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти.
5.1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації: планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу.
5.1.3. Формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору:
- створення умов для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами;
- взаємодія з батьками здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття дошкільної освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами);
- забезпечення реалізації завдань програми та мотивування здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетентності.
Додаток 1.3.
Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Додаток 1.4.
Орієнтовні рівні самооцінювання щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти |
|||
Перший (високий) |
Другий (достатній) |
Третій |
Четвертий (низький) |
Напрям оцінювання 1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ |
|||
Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці |
|||
1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку |
1.1.1. В основному територія та приміщення чисті та охайні. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку |
1.1.1. На території закладу є нагромадження сміття, будівельного матеріалу, опалого листя тощо. На території наявні поодинокі колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями |
1.1.1. Територія закладу та/або приміщення – занедбані та небезпечні для учасників освітнього процесу. На території наявні колючі кущі, дерева, рослини, гриби з отруйними властивостями |
Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу. |
Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу. |
Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу здійснюється періодично. |
Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу не здійснюється. |
Уся територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час |
Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час |
Територія ділянки закладу частково освітлюється у вечірній та нічний час |
Територія не освітлюється у вечірній і нічний час |
Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу |
Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення недоступні для сторонніх осіб
|
Наявні окремі пошкодження цілісності огорожі території закладу, до якого є доступ сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення закладу освіти доступні для сторонніх осіб |
Територія не огороджена або значна частина огорожі відсутня, доступна для сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту
|
Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужність |
У випадку, коли кількість учнів перевищує проєктну потужність закладу, керівником вжито належних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу |
Кількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність, керівником закладу вживаються належні заходи для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу |
Кількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність, керівником не вживається жодних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу |
Навчальні кабінети перших класів розміщені на першому поверсі. Навчальні кабінети непрохідні, початкова школа розміщена в окремому приміщенні/блоці |
Навчальні кабінети початкової школи непрохідні. Початкова школа розташована відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти
|
Наявні прохідні навчальні приміщення. Початкова школа не відокремлена від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти
|
Наявні прохідні навчальні приміщення та навчальні кабінети, що облаштовані в пристосованих приміщеннях із порушенням санітарних норм. Навчальні приміщення початкової школи частково розташовані на третьому поверсі та вище, поряд з навчальними приміщеннями для здобувачів базової та профільної середньої освіти |
Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Футбольне поле має трав'яне або штучне покриття. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів та запитам дітей з особливими освітніми потребами |
Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Наявне футбольне поле. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів
|
Наявні футбольне поле та спортивні майданчики не облаштовані для заняття ігровими видами спорту. Наявні майданчики для учнів 1 – 4-х класів не облаштовані для використання. Керівництвом закладу впродовж останніх років вживалися певні заходи щодо облаштування спортивних та ігрових майданчиків |
Спортивні та/або ігрові майданчики, футбольне поле відсутні. Керівництвом закладу впродовж останніх років не вживалися відповідні заходи щодо облаштування спортивних та ігрових майданчиків
|
У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані
|
У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані
|
В окремих приміщеннях закладу не створено комфортний повітряно-тепловий режим та не забезпечено належне освітлення. Керівництвом закладу не вжито належних заходів реагування для вирішення ситуації |
Значна частина приміщень закладу функціонують в умовах незадовільного повітряно-теплового режиму та освітлення. Більшість приміщень не прибираються |
Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані |
Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані |
Є неприбрані приміщення. Облаштування та/або утримання туалетів не відповідає санітарним вимогам |
Відсутні внутрішні вбиральні (туалет облаштовано на вулиці)
|
У закладі дотримано питний режим у різні способи |
Питний режим забезпечено одним із дозволених способів |
Є проблеми із постійним забезпеченням питного режиму в закладі освіти |
Питний режим у закладі освіти не забезпечено |
Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень |
В основному приміщення закладу освіти використовуються раціонально. У переважній більшості випадків комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, площі навчальних приміщень |
Частина приміщень закладу освіти нераціонально використовуються під час організації освітнього процесу. У незначній частині випадків при комплектуванні класів враховано чисельність та площу навчальних приміщень |
Керівництвом закладу не вживаються заходи для забезпечення належних умов функціонування та утримання приміщень. Приміщення закладу освіти використовуються нераціонально, при комплектуванні класів не враховується чисельність і площа навчальних приміщень |
У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу |
У закладі освіти є робочі місця для педагогічних працівників. Наявні місця для відпочинку для учасників освітнього процесу |
Педагогічні працівники забезпечені робочими місцями. Є потреба в створенні додаткових місць відпочинку для учасників освітнього процесу |
Є робочі місця лише для частини педагогічних працівників, відсутні місця відпочинку для учасників освітнього процесу |
1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу |
1.1.2. Заклад освіти в переважній більшості забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу |
1.1.2. Заклад освіти частково забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу |
1.1.2. Заклад освіти не забезпечений необхідними навчальними кабінетами, недостатня кількість приміщень для забезпечення освітнього процесу |
Навчальні кабінети повністю обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми
|
Навчальні кабінети достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми |
Навчальні кабінети достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми. Керівництвом закладу вживаються певні заходи реагування для покращення стану забезпечення навчальних приміщень |
Навчальні кабінети не обладнані або обладнані засобами навчання, що не дозволяють виконати відповідну навчальну програму. Керівництвом закладу не вживаються заходи для покращення стану матеріально-технічного забезпечення навчальних приміщень |
1.1.3. Інструктажі/ навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). До проведення інструктажів залучаються працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій |
1.1.3. Інструктажі/ навчання з працівниками та здобувачами освіти проводяться згідно з законодавством про охорону праці. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
|
1.1.3.Інструктажі з працівниками закладу освіти та здобувачами освіти проводяться несистематично. Навчання з метою відпрацювання практичних навичок зі здобувачами освіти та працівниками не проводиться. Частина учасників освітнього процесу дотримується вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
|
1.1.3.Інструктажі/навчання працівниками закладу освіти і здобувачами освіти не проводяться. Учасники освітнього процесу не дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
|
1.1.4*. Інструктажі/навчання з педагогічними працівниками щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому порядку |
_ |
_ |
1.1.4.* Не проводяться інструктажі та навчання щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травматизму або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу. Педагогічні працівники й керівництво закладу не вживають відповідних заходів реагування у разі нещасного випадку |
1.1.5. У закладі освіти створено умови для формування культури здорового харчування у здобувачів освіти. Учасники освітнього процесу задоволені умовами харчування |
1.1.5. Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Спостерігається тенденція до покращення умов харчування |
1.1.5. Організація харчування в закладі освіти не сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Керівництво закладу вживає окремі заходи для покращення умов харчування |
1.1.5. У закладі освіти не створено умов для організації культури здорового харчування. Незначна кількість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Керівництво закладу не вживає дієвих заходів реагування для покращення умов харчування учнів |
1.1.6. Комп’ютери закладу освіти обладнані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет |
1.1.6. Переважна більшість комп’ютерів закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет |
1.1.6. Менше половини комп’ютерів закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет |
1.1.6.Комп’ютери закладу освіти не облаштовані технічними засобами та інструментами контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет |
У закладі освіти систематично проводиться (під час уроків, позакласних заходів) робота зі здобувачами освіти та їхніми батьками щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет
|
Переважна більшість здобувачів освіти та їхні батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. З батьками проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. Зі здобувачами освіти інформаційні заходи щодо безпечного використання мережі Інтернет проводяться лише під час уроків інформатики |
Більшість здобувачів освіти та їхніх батьків поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет. У поодиноких випадках проводиться відповідна робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет |
Більшість здобувачів освіти та їхніх батьків не поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет |
1.1.7. У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти |
1.1.7. У закладі освіти здійснюється робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Більшість батьків вважають, що в дітей не виникало проблем з адаптацією до умов закладу освіти |
1.1.7. У закладі освіти проводяться окремі, несистематичні заходи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності. Близько половини батьків вважають, що у їхніх дітей не виникало проблем з адаптацією до умов закладу |
1.1.7. У закладі освіти не проводиться робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків вказали на проблеми, що виникали у їхніх дітей з адаптацією до умов закладу |
1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації |
|||
1.2.1. У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводяться регулярно відповідно до плану роботи |
1.2.1. У закладі освіти розроблено та затверджено План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти реалізовані заходи із запобігання проявам дискримінації |
1.2.1. У закладі освіти розроблено, але не затверджено та/або не оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У проведенні заходів відсутній системний підхід. У закладі освіти проводяться лише поодинокі (не більше двох на рік) заходи із запобігання проявам дискримінації |
1.2.1. У закладі відсутній План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти не проводяться заходи із запобігання проявам дискримінації. Незначна частина здобувачів освіти та педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним |
Здобувачі освіти та педагогічні працівники вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним |
Переважна більшість здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним |
Близько половини здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним |
Менше половини здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним |
Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання (у тому числі дистанційно) з протидії булінгу, співпрацюють з компетентними фахівцями, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому |
Керівництво та переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти проходять навчання з протидії булінгу в закладі, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому |
Керівництво та частина педагогічних працівників закладу освіти ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому |
Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти не ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому
|
Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгу |
Заклад освіти залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу |
Заклад освіти не сприяє співпраці із правоохоронними органами та іншими фахівцями |
Заклад освіти не залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу |
1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки, створені спільно з учасниками освітнього процесу, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці учасників освітнього процесу. Учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються їх |
1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу, Усі учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та переважна більшість дотримується їх |
1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, проте вони не формують позитивної мотивації. Більшість учасників освітнього процесу ознайомлені з ними та близько половини дотримуються їх |
1.2.2. У закладі освіти відсутні розроблені правила поведінки для учнів
|
1.2.3. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними |
1.2.3. У закладі освіти періодично здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи |
1.2.3. У закладі освіти забезпечується фіксація відсутності здобувачів освіти на заняттях, проте не здійснюється аналіз причин їхньої відсутності |
1.2.3. У закладі освіти практично не здійснюється контроль відсутності здобувачів освіти на навчальних заняттях |
Заклад реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень, здійснюється аналіз звернень та ефективності прийнятих рішень |
Заклад відповідним чином реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень |
Заклад ситуативно реагує на звернення про випадки булінгу та приймаються відповідні рішення. Робота в закладі освіти з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству здійснюється, але вона не є системною |
Заклад практично не реагує на звернення про випадки булінгу. У закладі освіти відсутня робота з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству |
Психологічна служба закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Здобувачі освіти, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її |
Здобувачі освіти у разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримку |
Більшість здобувачів освіти в разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримку |
Менше половини здобувачів освіти, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її
|
Заклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства |
Заклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства |
Заклад освіти не завжди повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства |
Заклад освіти не повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства |
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору |
|||
1.3.1. У закладі освіти забезпечено архітектурну доступність (забезпечено безбар’єрний доступ до території, споруди). Приміщення і територія адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, навчальні приміщення, їдальня, маршові сходи (наявність мобільних підйомників), коридори, гардероб облаштовані з урахування індивідуальних освітніх потреб |
1.3.1. У закладі освіти забезпечено доступ до споруди. Проведено адаптацію лише одного із типів приміщень (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або маршові сходи до використання учасниками освітнього процесу |
1.3.1. У закладі освіти забезпечено доступ до споруди. Проведено адаптацію лише одного із типів приміщень (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або маршові сходи до використання учасниками освітнього процесу |
1.3.1. У закладі освіти не забезпечено архітектурну доступність. Приміщення й територія не адаптовані до використання усіма учасниками освітнього процесу |
У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти |
У закладі освіти наявні та використовуються дид |
У закладі освіти наявні дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами, однак вони не відповідають віковим особливостям |
У закладі освіти відсутні ресурсна кімната та дидактичні засоби для дітей з особливими освітніми потребами. Керівництво закладу не вживає відповідних заходів реагування |
|
1.3.2. Заклад освіти забезпечений фахівцями та/або залучає фахівців, необхідних для реалізації інклюзивного навчання |
1.3.2. У закладі освіти до реалізації інклюзивного навчання не залучаються всі необхідні фахівці |
1.3.2. Заклад освіти не має фахівців для реалізації інклюзивного навчання. Керівництво закладу не вживає належних заходів для залучення відповідних фахівців до реалізації інклюзивного навчання |
У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, на основі єдності, співпраці педагогічного колективу з сім’єю, фахівцями ІРЦ, іншими фахівцями. Педагогічні працівники застосовують специфічні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
|
У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребам
|
У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, однак сім’я до цього процесу залучається не в повній мірі
|
У закладі освіти не забезпечено корекційну спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Керівництво закладу не вживає відповідних дій для забезпечення корекційної спрямованості освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Педагогічні працівники не застосовують специфічні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами навіть у разі необхідності |
У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення координаційних груп учителів, команди психолого-педагогічного супроводу) |
Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах або за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж) створено команду психолого-педагогічного супроводу для розроблення індивідуальної програми розвитку |
У закладі освіти не створено команду психолого-педагогічного супроводу
|
У закладі освіти не створена команда психолого-педагогічного супроводу та не розроблені індивідуальні програми розвитку |
Для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучені батьки, створені умови для залучення асистента дитини до освітнього процесу |
Для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучаються батьки |
Індивідуальну програму розвитку для дітей з особливими освітніми потребами розроблено, але без залучення батьків. Зміст навчальних програм не адаптовано/модифіковано до потреб учнів з особливими освітніми потребами |
У закладі освіти не розроблено індивідуальну програму розвитку для дітей з особливими освітніми потребами
|
1.3.3. Заклад освіти системно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (наявні угоди про співпрацю) |
1.3.3.Заклад освіти у разі потреби співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами |
1.3.3. Заклад освіти в поодиноких випадках, фрагментарно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами |
1.3.3. Заклад освіти не співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами |
1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проекти |
1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки в здобувачів освіти в освітньому процесі |
1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти під час викладання окремих предметів (курсів) |
1.3.4. У закладі освіти практично не формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти |
Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти |
Обладнання, засоби навчання застосовується у більшості навчальних завдань або видів діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти |
Наявне обладнання й засоби навчання не використовуються для формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів |
Заклад освіти не має обладнання та засобів навчання для формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів |
1.3.5. У закладі освіти створений інформаційно-ресурсний центр, який використовується для навчальної, проектної,, дослідницької, творчої діяльності, організації різних форм роботи, комунікації учасників освітнього процесу. Ресурси бібліотеки використовуються для формування в учнів інформаційно-комунікативної компетентності через проведення консультацій, навчальних занять, позаурочних заходів |
1.3.5. Бібліотека закладу освіти використовується для навчально-пізнавальної діяльності учнів. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, позаурочних заходів |
1.3.5. У закладі освіти ресурси бібліотеки не використовуються для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проведення освітніх заходів |
1.3.5. У закладі освіти відсутні необхідні ресурси для функціонування бібліотеки. Бібліотека (приміщення відведене для зберігання книг) закладу освіти використовується виключно для зберігання літератури |
Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ |
|||
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх результатів навчання |
|||
2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено у різних формах |
2.1.1. Критерії оцінювання результатів навчання оприлюднено в різних формах, а правила і процедури оцінювання висвітлено на сайті закладу освіти та/або в змісті освітньої програми |
2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено лише на сайті закладу освіти (наприклад, у змісті освітньої програми) |
2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів не оприлюднено |
Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання із сайту закладу, в усній формі від педагогічних працівників за допомогою інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу |
Більшість здобувачів освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання визначеним у закладі способом, у тому числі від педагогічних працівників |
Більшість здобувачів освіти не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання |
Здобувачі освіти практично не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання |
2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході. Вчителі застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів |
2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході. Переважна більшість учителів застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів |
2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти не враховує всіх вимог компетентнісного підходу. Більшість учителів застосовують елементи формувального оцінювання результатів навчання учнів |
2.1.2. Здебільшого вчителі не застосовують систему оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході, не застосовують формувальне оцінювання |
2.1.3.Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним |
2.1.3. Переважна більшість здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним |
2.1.3. Більшість опитаних здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним |
2.1.3. Менше половини здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним |
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти |
|||
2.2.1. У закладі освіти визначено порядок проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освіти та освітньої діяльності закладу освіти. Систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини |
2.2.1. У закладі освіти проводиться внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти (не менше ніж двічі упродовж навчального року з усіх предметів (курсів) інваріантної частини |
2.2.1. Моніторинги проводяться один-два рази за навчальний рік із визначених закладом освіти предметів (курсів) |
2.2.1. Моніторинги не проводились або проводились не кожного навчального року |
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень (наявна позитивна динаміка в показниках розвитку здобувачів освіти) |
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування
|
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти
|
Результати моніторингів лише зафіксовані, аналіз не здійснювався
|
2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу здобувачів освіти, формує у них позитивну самооцінку. Переважна більшість вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися) |
2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу здобувачів освіти. Більшість учителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання, відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися |
2.2.2. Окремі вчителі використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися) |
2.2.2. Учителі не використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (не відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, не відзначають досягнення, не підтримують бажання навчатися, не запобігають побоюванням помилитися) |
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання |
|||
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання |
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання |
2.3.1. У закладі освіти майже не передбачено ситуацій вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності |
2.3.1. У закладі освіти не передбачено ситуацій вибору в освітній діяльності для учнів |
Здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання |
Здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності та необхідну допомогу в навчальній діяльності. Більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання |
Близько половини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. Окремі здобувачі освіти відповідально ставляться до процесу навчання
|
Менше третини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. У здобувачів освіти не сформовано відповідальне ставлення до процесу навчання |
2.3.2. Заклад освіти забезпечує розвиток в учнів уміння самооцінювання та самомотивації. Переважна більшість учителів організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2. Близько половини учителів систематично організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2. Окремі вчителі організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти |
2.3.2. У закладі освіти майже не організовується самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти або використовується в поодиноких випадках |
Напрям оцінювання 3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ |
|||
3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти |
|||
3.1.1. Педагоги планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування, розроблене самостійно відповідно до освітньої програми, з урахуванням мети, індивідуальних особливостей учнів, особливостей закладу та регіону |
3.1.1. Учителі планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. |
3.1.1. Планування окремих вчителів не відповідає освітній програмі закладу
|
3.1.1. Окремі вчителів не мають календарно-тематичного планування
|
Учителі аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану з відповідного навчального предмету (курсу) |
Переважна більшість вчителів аналізують результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, результатів їхнього навчання та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи |
Менше половини вчителів аналізують результативність календарно-тематичного планування та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи |
Педагогів не аналізують результативність календарно-тематичного планування |
3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, у тому числі, технології дистанційного навчання (у разі потреби) |
3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями
|
3.1.2. Більшість вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями |
3.1.2. Окремі вчителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями |
3.1.3. Учителі беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, у тому числі за власною ініціативою. Здійснюють аналіз якості навчання учнів, які навчаються за індивідуальними освітніми траєкторіями |
3.1.3. Учителі беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби)
|
3.1.3. У роботі вчителів відсутній системний підхід до формування та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби).
|
3.1.3. Учителі не забезпечують формування та/або реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)
|
3.1.4. Переважна більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики у фахових виданнях та оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали) |
3.1.4. Більшість педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики та/або оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали) |
3.1.4.Менше половини педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики та/або оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали) |
3.1.4. Педагогічні працівники закладу не створюють власних освітніх ресурсів (навчально-методичних матеріалів)
|
3.1.5. Учителі використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку, у тому числі власним прикладом та комунікуванням з учнями |
3.1.5. Переважна більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку |
3.1.5. Більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку |
3.1.5. Менше третини вчителів використовують зміст предмету (курсу) для формування загальнолюдських цінностей |
3.1.6. Учителі використовують ІКТ, у тому числі при створенні інформаційних ресурсів, комунікації з учасниками освітнього процесу |
3.1.6.Переважна більшість учителів використовують ІКТ в освітньому процесі |
3.1.6.Близько половини вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі |
3.1.6. Менше третини вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі |
3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників |
|||
3.2.1.Педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності, у тому числі щодо методик роботи з учнями з особливими освітніми потребами |
3.2.1. Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх інновацій, освітніх потреб учнів |
3.2.1. Половина педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх інновацій, освітніх потреб учнів |
3.2.1. Більшість педагогічних працівників закладу освіти не забезпечують власний професійний розвиток |
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність, реалізують освітні проєкти. Окремі педагогічні працівники беруть участь у дослідно-експериментальній роботі. Результати роботи оприлюднені та упроваджуються в практику роботи закладу. Педагогічні працівники закладу освіти залучаються до експертної роботи |
3.2.2. Упродовж останніх трьох років у закладі освіти впроваджувалася/ впроваджується інноваційна діяльність. Педагогічні працівники ініціюють та/або реалізують освітні проєкти |
3.2.2. У поодиноких випадках педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність або реалізують освітні проєкти |
3.2.2.Педагогічні працівники не беруть участь в інноваційній діяльності, педагоги не ініціюють та/або не реалізують освітні проєкти. Педагогічні працівники не залучаються до експертної роботи |
3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти |
|||
3.3.1. Переважна більшість здобувачів освіти вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі |
3.3.1. Більшість здобувачів освіти вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі |
3.3.1. Близько половини здобувачів освіти вважає, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі |
3.3.1. Окремі здобувачі освіти вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі |
У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу освіти, у тому числі обговоренні питань щодо удосконалення освітнього середовища, у заходах із забезпечення якості освіти та розробленні плану роботи закладу |
У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу освіти
|
У закладі діє учнівське самоврядування на рівні класу
|
У закладі відсутнє учнівське самоврядування |
Переважна більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід |
Більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід |
Близько половини педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти |
Окремі педагогічні працівники використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти |
3.3.2. У закладі освіти сплановано та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками здобувачів освіти у різних формах на засадах педагогіки партнерства. Забезпечується постійний зворотній зв’язок. Аналізується результативність проведених заходів та у разі необхідності вносяться корективи задля налагодження партнерства між вчителями та батьківською громадою |
3.3.2. У закладі освіти сплановано та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками учнів. Співпраця відбувається у різноманітних формах, що сприяє налагодженню партнерських взаємин між педагогами закладу освіти та батьками здобувачів освіти. Забезпечується зворотній зв’язок
|
3.3.2. У закладі освіти плануються та реалізуються заходи, що передбачають співпрацю/ комунікацію педагогів з батьками здобувачів освіти. Водночас ці заходи не містять ефективних форм налагодження партнерських взаємин освітян з батьківською громадою. В окремих випадках забезпечується зворотній зв’язок
|
3.3.2. У закладі освіти плануються та відбуваються заходи за участі батьків здобувачів освіти, які не мають на меті налагодження конструктивної співпраці між педагогами та батьками здобувачів освіти. Зворотній зв’язок не забезпечується
|
Переважна більшість батьків задоволені рівнем комунікації з педагогічними працівниками |
Більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками |
Близько половини батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками |
Окремі батьки задоволені комунікацією з педагогічними працівниками |
3.3.3. У закладі освіти налагоджено професійну співпрацю. Окрім методичних об’єднань учителів у закладі освіти є неформальні об'єднання педагогічних працівників (професійні спільноти), реалізуються спільні проєкти, практикується наставництво, взаємовідвідування уроків |
3.3.3. У закладі освіти налагоджено професійну співпрацю, діють методичні об'єднання, діяльність яких характеризується різними формами взаємодії, ініціативами щодо забезпечення якості освіти закладом, активною участю в педагогічних радах. Практикується наставництво |
3.3.3. У закладі освіти є методичні об'єднання, діяльність яких здійснюється лише у формі засідань |
3.3.3. У закладі освіти професійна співпраця здійснюється епізодично. Система методичної роботи відсутня або здійснюється формально
|
Педагоги вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів |
Переважна більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою |
Близько половини педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою |
Більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти не сприяє їхній співпраці між собою |
3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності |
|||
3.4.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності (під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності, у тому числі, оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень, запобіганні списуванню) |
3.4.1.Педагогічні працівники переважно діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень, розробленні завдань з метою унеможливлення списування) |
3.4.1.Педагогічні працівники порушують академічну доброчесність (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, не вживають заходів задля унеможливлення списування, інколи вдаються до академічного плагіату) |
3.4.1.Педагогічні працівники закладу освіту не володіють культурою академічної доброчесності (необ'єктивно та упереджено оцінюють результати навчання здобувачів, дозволяють учням списувати, вдаються до академічного плагіату) |
3.4.2. Педагогічні працівники формують культуру академічної доброчесності здобувачами освіти, інформуючи учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності |
3.4.2.Переважна більшість учителів інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності |
3.4.2. Більшість учителів інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності |
3.4.2. У закладі освіти учні практично не отримують інформацію від вчителів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності |
Напрям оцінювання 4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ |
|||
4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених |
|||
4.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям та умовам його діяльності, є чіткою і вимірюваною, розроблена за кожним із напрямів освітньої діяльності |
4.1.1. У закладі освіти наявна стратегія розвитку, що враховує всі напрями діяльності розроблена
|
4.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності, але з переважанням загальних положень, у змісті не виділяються окремо напрями діяльності |
4.1.1. У закладі освіти відсутня стратегія розвитку
|
4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, враховує освітню програму, результати самооцінювання. До розроблення річного плану роботи залучаються учасники освітнього процесу. Здійснюється аналіз реалізації річного плану роботи за попередній навчальний рік, за потреби до нього вносяться необхідні зміни |
4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, містить аналіз роботи закладу за попередній навчальний рік, враховує освітню програму та розробляється в співпраці керівництва закладу освіти та педагогічних працівників
|
4.1.2. Річний план роботи фіксує лише поточні завдання. Аналіз реалізації річного плану роботи здійснюється, але необхідні зміни на наступний навчальний рік не вносяться
|
4.1.2. У закладі освіти річний план роботи відсутній
|
Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану і стратегії розвитку закладу. На засіданнях педради розглядаються актуальні питання за напрямами освітньої діяльності |
Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану та стратегії розвитку закладу |
Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану роботи, але не є системною, не розглядаються питання, які пов’язані зі стратегією розвитку закладу освіти, розбудовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти. До розроблення річного плану роботи не залучались учасники освітнього процесу |
Діяльність педагогічної ради майже не враховує річний план роботи закладу освіти, спрямовує свою діяльність на вирішення поточних питань |
4.1.3. У закладі освіти функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти |
4.1.3. У закладі освіти розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти відповідно до законодавства |
4.1.3. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти, але відсутній один із компонентів, передбачених законодавством |
4.1.3. У закладі не розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти |
Щорічно проводиться комплексне самооцінювання освітньої діяльності, до якого залучаються учасники освітнього процесу. Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річного плану тощо) |
У закладі освіти здійснюється щорічне самооцінювання за окремими освітніми напрямами або рівнями освіти. У рік, що передує інституційному аудиту проводиться комплексне самооцінювання. Учасники освітнього процесу залучаються до самооцінювання якості освітньої діяльності через процедури самооцінювання (залучаються до опитування). Отримані результати враховуються в річному плані |
У закладі здійснюється самооцінювання за окремими освітніми напрямами або рівнями рідше, ніж один раз на рік. Отримані результати вибірково враховуються в річному плані |
У закладі освіти не здійснюється самооцінювання освітньої діяльності |
4.1.4. Керівництво закладу освіти систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, провадить фандрейзингову діяльність) |
4.1.4. Керівництво закладу освіти вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається до засновника) |
4.1.4. Керівництво закладу вивчає стан матеріально-технічної бази, але відсутній план дій щодо її покращення в стратегії розвитку. Керівництво закладу освіти не звертається з клопотанням до засновника щодо покращення матеріально-технічної бази |
4.1.4. Вивчення стану матеріально-технічної бази не здійснюється |
4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм |
|||
4.2.1.Практично всі учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти |
4.2.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти |
4.2.1. Більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти |
4.2.1. Більшість учасників освітнього процесу незадоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти |
Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації |
Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади в дні прийому громадян |
Спілкування учасників освітнього процесу, представників місцевої громади з керівництвом закладу освіти зводиться до листування |
У закладі освіти практично не забезпечується доступ учасників освітнього процесу та представників місцевої громади до спілкування з керівництвом |
Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, оперативно та ефективно їх вирішує. Вживає відповідні заходи реагування та здійснює аналіз дієвості вжитих заходів |
Керівництво закладу освіти вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідні заходи реагування
|
У закладі освіти звернення учасників освітнього процесу розглядаються з порушенням встановлених термінів та/або частина звернень залишається без розгляду |
Заклад освіти не реагує на звернення учасників освітнього процесу |
4.2.2. Заклад освіти розміщує повну та актуальну інформацію, забезпечує змістовне наповнення та регулярне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти (інформаційні стенди, сайт закладу освіти, сторінки в соціальних мережах) |
4.2.2. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти) |
4.2.2. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт засновника) |
4.2.2. Заклад практично не поширює інформацію про свою діяльність (не має свого сайту, відсутня сторінка на сайті засновника)
|
4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників |
|||
4.3.1. У закладі освіти штат укомплектовано кваліфікованими кадрами, вакансії відсутні |
4.3.1. У закладі освіти впродовж останніх трьох років спостерігається позитивна динаміка до зменшення кількості вакантних посад |
4.3.1. У закладі освіти наявні вакансії, керівництво закладу не вживає належних заходів реагування |
4.3.1. У закладі освіти спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості вакантних посад. Упродовж останніх трьох років керівництвом закладу не вжито жодних заходів реагування для покращення ситуації |
Педагогічні працівники працюють за фахом |
Переважна більшість педагогічних працівників працюють за фахом |
Близько половини педагогічних працівників працюють за фахом |
Більшість педагогічних працівників працюють не за фахом |
4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників |
4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників |
4.3.2. Керівництво закладу освіти в поодиноких випадках застосовує заходи морального заохочення до педагогічних працівників |
4.3.2. Керівництво закладу освіти не застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників |
4.3.3. У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників |
4.3.3. Переважна більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові, зокрема походженню чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації |
4.3.3. Заклад освіти не створює умови, але й не перешкоджає постійному підвищенню кваліфікації, позачергової атестації, добровільній сертифікації педагогічних працівників |
4.3.3. Керівництво закладу освіти тим чи іншим чином перешкоджає постійному підвищенню кваліфікації, позачерговій атестації, добровільній сертифікації педагогічних працівників |
Розроблений, затверджений та оприлюднений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Керівництво закладу щорічно подає пропозиції засновнику щодо обсягу коштів для підвищення кваліфікації. Загальний обсяг коштів передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти оприлюднено на сайті закладу освіти (у разі відсутності на сайті засновника). Умови, створені в закладі освіти сприяють, постійному підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. |
Розроблений, затверджений та оприлюднений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Керівництво закладу щорічно подає пропозиції засновнику щодо обсягу коштів для підвищення кваліфікації. Керівництво закладу освіти створює умови, що сприяють черговій та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. Переважна більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє професійному розвиткові педагогічних працівників
|
У закладі освіти розроблено та затверджено, але не оприлюднено орієнтовний план підвищення кваліфікації. Близько половини педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові |
У закладі освіти не розроблено орієнтовний план підвищення кваліфікації. Більшість педагогічних працівників вважають, що керівництво закладу освіти не сприяє їхньому професійному розвиткові |
4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою |
|||
4.4.1. Учасники процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються |
4.4.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються |
4.4.1. Близько третини учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти порушуються |
4.4.1. Більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти порушуються |
4.4.2. Учасники освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень |
4.4.2. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень |
4.4.2. Близько половини учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень |
4.4.2. Більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції не враховуються під час прийняття управлінських рішень |
4.4.3. Керівництво створює умови для діяльності органів громадського самоврядування в закладі освіти та сприяє їхній участі у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти. Створює умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу освіти |
_ |
_ |
4.4.3. Заклад освіти не сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо його діяльності
|
4.4.4. Керівництво закладу підтримує конструктивні освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу |
4.4.4. Керівництво закладу підтримує конструктивні освітні ініціативи учасників освітнього процесу
|
4.4.4. Керівництвом закладу освіти вибірково підтримуються конструктивні ініціативи учасників освітнього процесу |
4.4.4. Ініціативи учасників освітнього процесу не підтримуються конструктивні керівництвом закладу |
4.4.5. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та відповідає санітарно-гігієнічним нормам |
4.4.5. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та відповідає санітарно-гігієнічним нормам
|
4.4.5. Розклад навчальних занять не враховує вікові особливості здобувачів освіти та всіх санітарно-гігієнічних вимог
|
4.4.5. Розклад навчальних занять не відповідає освітній програмі закладу освіти та/або створює нерівномірне навчальне навантаження для учнів протягом тижня
|
4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти як за заявами батьків, так і за ініціативою закладу освіти |
4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти за заявами батьків/учнів |
4.4.6. У закладі освіти індивідуальні освітні траєкторії учнів розроблено, однак вони не завжди враховують вікові та/або індивідуальні потреби учнів |
4.4.6. У закладі освіти індивідуальні освітні траєкторії не розроблені та не реалізуються |
4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності |
|||
4.5.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками. Внутрішньою системою забезпечення якості освіти передбачено механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів її порушення, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності. Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності |
4.5.1. Внутрішньою системою забезпечення якості освіти передбачено механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів її порушення, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності. Переважна більшість здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані про необхідність дотримуватись академічної доброчесності
|
4.5.1. У закладі освіти не передбачені механізми забезпечення академічної доброчесності, однак проводяться поодинокі заходи щодо її формування. Близько половини здобувачів освіти та педагогічних працівників поінформовані про необхідність дотримуватись академічної доброчесності |
4.5.1. У закладі освіти не передбачені механізми забезпечення академічної доброчесності та не проводяться заходи щодо формування академічної доброчесності. Більшість здобувачів освіти та педагогічних працівників не поінформовані про необхідність дотримуватись академічної доброчесності |
4.5.2. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |
- |
- |
4.5.2. Керівництво закладу освіти не забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |
Додаток 1.5.
Методи збору інформації
Методи збору інформації
Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:
- опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
- спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);
- вивчення документації ЗДО.
Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.
Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.
Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.
Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).
Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.
Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.
Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.
Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.
Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.
Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.
Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.
Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти.
Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.
Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.
Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.
Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.
Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.
Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).
Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.
Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.
Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.
Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:
- формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;
- спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;
- роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо-естетична та ін.);
- використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
- комунікацію педагогічного працівника з дітьми;
- організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).
Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.